Українська література



Клас 11
Тема. О. Вишня «Мисливські усмішки»
Мета. Ознайомити з фактами з життя письменника, пов’язаними з створенням «Мисливських усмішок», розкрити значення терміну «усмішка», з’ясувати її особливості. Проаналізувати усмішки «Сом», «Як варити і їсти суп з дикої качки». Розвивати  зв’язне мовлення, мислення, творчу уяву, вміння робити висновки. Виховувати любов до природи, інтерес до творчості О.Вишні.
Обладнання: аудіозапис усмішки «Сом», фільм «Невідоме з історії. Остап Вишня», портрет, вислови
Хід уроку
І. Організаційний момент
ІІ. Повідомлення теми та мети уроку
ІІІ. Актуалізація опорних знань
1. Бесіда
– Творчість якого письменника вивчаємо? (О.Вишні)
– Яке справжнє ім’я? (П.Губенко)
– Як його називають у літературі, у народі? («король українського тиражу», «поет полювання»)
– Які твори писав? ( гуморески, усмішки, фейлетони)
– Що таке гумореска? гумористичне оповідання? ( Гумореска – короткий твір на основі цікавих людських спостережень та курйозних випадків із життя)
– Яке читали? ( «Моя автобіографія»)
– Який художній засіб для налаштування на комічне сприйняття використав у назві? (плеоназм)
– Визначте тему та ідею твору.
(Тема: розповідь у гумористичній формі про дитинство письменника та формування його світогляду.
Ідея: уславлення любові до життя, людей, природи.)
2. Літературний диктант
1. Як пояснює своє народження (де знайшли)? (Витягли з колодязя)
2. Якими були умови для розвитку? (Підходящі)
3. Скільки було дітей в родині? (17)
4. Хто напророкував, що писатиме? (Батько)
5. Про кого ці рядки: «Живе собі, поживе собі, помре собі»? (Про просту людину)
6. Що відіграє головну роль у формуванні письменника? (Картопля, бур’яни, коноплі)
7. Що виробляло стиль майбутнього письменника? (Лінійка)
8. Яка книга справила найсильніше враження? («Катехізис» Філарета)
9. Які книжки любив? ( З м’якими палітурками)
10. Від якої книги «душа в п’яти ховалась»? («Руський паломник»)
11. У якій газеті працював перекладачем? («Вісті»)

ІV. Сприйняття та усвідомлення навчального матеріалу
1.      Слово вчителя
Як уже говорили, Остап Вишня – це поет полювання. Чи дійсно він любив полювання у його прямому значенні – «переслідування диких звірів із метою їх убити»?
2.      Перегляд відеоролика «Невідоме з історії. Остап Вишня»
3.      Слово вчителя
Творчість кожного письменника ґрунтується на досягненнях попередників. Так і твори Остапа Вишні увібрали надбання попередників, але водночас мають свої неповторні особливості.
Збірка «Мисливські усмішки» складалася протягом тривалого часу, а найповніше видання було здійснене після смерті автора в 1958 році.
4.      Проблемне питання
        Який жанр увів Остап Вишня в українську літературу?
5.      Словникова робота
Усмішка – різновид фейлетону та гуморески, введений Остапом Вишнею.
Особливості усмішки:
·         дотепність,
·         лаконізм,
·         яскраві деталі,
·         поєднання несумісних понять,
·         кумедні ситуації,
·         діалоги,
·         авторські відступи,
·         колоритна народна мова.

6.      Вислови відомих людей про усмішку та її автора
«Кожна мисливська усмішка – це сонячна палітра звуків, барв і запахів,ліричного й комічного» (О. Бойко)
«Автор «Усмішок» – дуже своєрідний художник. Його манеру не сплутаєш ні з чиєю. Можна і треба вчитися в нього творчого ставленню до життя, але марна річ – наслідувати його» (М. Рильський)
7.      Повідомлення учнів про сома
8.      Слухання уривку аудіозапису усмішки «Сом»
9.      Переказ учнями змісту усмішки
10.  Аналіз змісту усмішки «Сом»
        З чого починається усмішка? (Колоритний український пейзаж)
        Де відбуваються події? (Річка Оскіл на Харківщині)
        Що лежить в основі усмішки? (Розповідь про життєву подію – бажання виловити сома)
        Від кого ми дізнаємося про цю річку та сома? (Від діда Панька)
        Хто такий Сабанєєв, якого згадує дід Панько? (Л.П.Сабанєєв – зоолог, натураліст, популяризатор мисливської та риболовецької справи. Видавав ж. «Природа»)
        Як ловили сома?  ( Наказав пан ковалеві зробити великого гака…)
        Чи піймали «того клятого сома»? Який він був? (Вчотирьох несли додому! Пудів на п’ять, як не більше. *Пуд – одиниця ваги, яка використовувалася з княжих часів до 1918 року, дорівнює 16,38 кг)
        Що є мисливською вигадкою? (Розміри сома, сом проковтнув собаку, ведмедя, катера)
        Наведіть  яскраві приклади комічного (У череві сома можна найти холодну закуску, наприклад, копчену ковбасу; сом ковтає ведмедів та собак. На білого ведмедя сом не бере, бо він звір полярний, а сом любить теплі води та не дуже холодних звірів. Соми – вони такі!…тощо)
        Який засіб характеристики персонажів використовує автор? (Колоритні діалоги)
        Яку рису мисливців, рибалок висміює автор? (Бажання перебільшувати)
11.  Складання паспорту твору
1.      Літературний рід: епос.
2.      Жанр: усмішка.
3.      Тема: гумористична розповідь про сома, що жив у річці Оскіл.
4.      Ідея: уславлення природи
5.      Композиція: 4 частини:
        1 ч. – оповідач запрошує побувати на Осколі  та помилуватися краєвидами;
        2 ч. – дід Панько застерігає від потрапляння до ковбані, де живе величезний сом;
        3 ч. – розповідь про сома;
        4 ч. – чим живляться соми і як їх ловити.
6.      Рік написання: 1953
7.      Збірка «Мисливські усмішки»
12.  Повідомлення учнів про диких качок
13.  Слово вчителя
Це одна з найкращих усмішок великого майстра слова. Присвячена вона М.Рильському. Уперше надрукована в ж. «Перець» у 1945 році.
14.  Переказ змісту усмішки «Як варити і їсти суп з дикої качки»
15.  Аналіз змісту усмішки
        Про що йдеться у творі?
        Хто виступає персонажем усмішки? (Сам автор)
        Дайте характеристику оповідачеві.
        Які деталі свідчать, що для мисливців вполювати дичину – не головне? (Турбота про забуту стопку, упевненість, що спізняться на вечірню «зорьку»…)
        Як іронічно говорить оповідач про рушницю? (Це така штука, що стріляє)
        Без якого мисливського реманенту неможливе полювання?( рюкзак, буханки, консерви, огірки, помідори, десяток варених яєць, стопка)
Наведіть приклади кумедних ситуацій, створених на основі невідповідності подій і реакції (Спросоння сприймає постріли за «бомбьожку», дикі качки, крім базару, водяться ще на озерах; спішу, щоб на вечірню зорьку спізнитися; качка з переляку, що в неї ціляться, зарізалася…)
V. Підсумок уроку
VІ. Домашнє завдання
            Скласти паспорт усмішки, сенкан про Остапа Вишню























Немає коментарів:

Дописати коментар